Хороша робота розвідника – це коли його ніхто не бачив і не чув
Іван Федан
учасник російсько-української війни, тренер, громадський активіст
Військовий інструктор топографії, корекції огню, тактичної стрільби.

Навчався на курсах розвідки за системою НАТО, курсах з керування безпілотними літальними апаратами, роботі з ПТРК "СТУГНА", курсі з диверсійної роботи та курсі снайперської школи "Дике поле". Має статус інструктора.
Вольовий, внутрішньо сильний, із загостреним почуттям справедливості
Його боротьба розпочалась в Харкові на початку 2014 року, коли побачив свавілля тітушок із мовчазного дозволу правоохоронців. Тоді і з'явилось відчуття, що треба самоорганізовуватись та захищати себе та інших.

Він та його сенсей (наставник з айкідо) розпочали вчити хлопців хоч якимось азам ведення бою, зрозумівши, що більшість з них не має жодної підготовки, та стає легкою здобиччю для тітушок. Потім – АТО.

«Хлопці, прокиньтесь. Буде війна, Росія готує вторгнення. От вже війська - треба готуватись до того, що нас окупують, і ми будемо вести війну тут», - з цими словами на той момент майбутнього командира Іван зібрав наплічник та пішов на війну.

Далі – служба, подій якої вистачить на книгу. Зокрема про те, як воював з ножем та гранатами, бо не було автомату.
На бойовій позиції
У мене завжди був розрахунок: я завжди, коли на вихід йшов, брав із собою три гранати, дві РГД і одну Ф-1. РГД - це наступальні, малого радіусу враження. А Ф-1 це оборонна, великого радіусу.
І завжди, коли мене питали: "Навіщо ти ф-ку береш? Все одно ти не зможеш її використати", я відповідав: "Ф-ка для себе. На той випадок якщо все".

говорить Іван Федан.
Ще в армії я зрозумів: від якості твого навчання залежить процент виживання
За станом здоров'я Іван не може повернутися на фронт, проте чоловік має неймовірне бажання продовжувати боротьбу, навчаючи інших. Іван пройшов курс за системою НАТО, а також низку інших курсів та тренувань, розрахованих на гібридні методи ведення війни, характерні саме для російсько-української війни. І зараз постійно досліджує цю тему, оновлює свої знання.

Видно, як «горять очі», майже фізично відчувається бажання навчати, зробити ще внесок в російсько-українську війну.

"Подивіться на моє обличчя, коли я треную хлопців. Наскільки мені цікаво їх навчати. Мені це подобається, я це люблю, при тому, я це люблю настільки, що я розумію, що не можна їх навчати тільки тому, чому навчився я, самому теж треба розвиватися, тому що ситуація змінюється: тактики змінюються, виходить нове спорядження. Це все потрібно підганяти під програму", - говорить він.

Коли він знаходився в батальйоні розвідки, то також займався підготовкою новачків. А до війни Іван був дитячим інструктором по айкідо. Тож він має неабиякий тренерський досвід.
Саме тому Іван прагне тренувати хлопців - щоб підвищити вірогідність їхнього виживання, підвищити рівень виконання бойових задач.

"Я хочу від них добитись, щоб вони могли вести різну діяльність, зокрема, диверсійну, розвідувальну і військову. Упор, звісно, роблю на розвідку і диверсію".
РАЗОМ МИ МОЖЕМО ВСЕ!
+38 097 899 53 04
vilnifound@gmail.com